- оточуючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до оточувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оточуючий
Смотреть что такое "оточуючий" в других словарях:
оточуючий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
періапікальний — а, е. Навколоверхівковий, оточуючий верхівку кореня зуба … Український тлумачний словник
